Листи на фронт

[alenkiy1.livejournal.com]

День розпочався з гіркоти.
Олег Кіпріані: Сьогодні на сумнозвісній промці загинув ще один наш побратим. Третій за тиждень. Ледь старшому за мене полтавчанину осколком розтрощило голову.
... закривавлені ноші в "таблєтці", якою пізніше сьогодні теж довелося їхати ...
Там справді важко. Інтенсивність обстрілів все наростає.
Так, наші теж відповідають, за даними розвідки більш значні втрати несе та сторона. Але хочу сказати не за це.
Знаю - кожен, що прочитає, вже робить все можливе для перемоги. Та осмілюся запропонувати і благати вас підтримати цей довічний "флешмоб".

Молитва
надія
наснага до життя
посмішка перехожому
прямий погляд у відображенні з дзеркала
доцільні слова та думки.
Саме це принесе полегшення та підтримку нам тут. В довгостроковій перспективі то єдине вартісне сподівання для всіх.

Ми всі розуміємо, що не концентрацією джавелінів/танків досягається перемога.
І виникла в мене думка, що в тій напруженій атмосфері саме ви, друзі, здатні подарувати їм відчуття міцного непохитного тилу. Лист, відеозверненння, прапорець, пісня... звернені до хлопців, допоможуть долати труднощі з виразнішим усвідомленням мети, нівелювати деморалізуючий вплив багатьох факторів.
Не вважаю наших мужиків слабкими, та знаю, що в тих умовах це потрібно.
Зобов'язуюсь передати адресатам кожного мотивуючого і зміцнюючого послання від вас.









Джерело: https://www.facebook.com/oleg.kipriani/posts/1027611150643957